Цей фрагментарний філософський текст є спробою застосувати марксистську діалектику до природничих наук. Енгельс розглядає природу як матеріальну систему, яка розвивається за внутрішніми законами — суперечностями, переходами кількості в якість тощо. Автор торкається питань фізики, біології, хімії, а також взаємозв’язку науки й суспільства.
Примітка:
Цей текст написаний у дусі марксистської філософії й відображає погляд Фрідріха Енгельса на природу як на об’єкт, що підпорядковується законам діалектики. "Діалектика природи" є спробою застосувати механістичну модель соціального розвитку до природничих наук, що викликає серйозну критику з боку анархістської та екологічної думки.
Анархісти, на відміну від Енгельса, відстоюють децентралізоване, неієрархічне бачення взаємодії людини з природою й виступають проти спроб звести складність живих систем до формул і схем. Цей текст подається в бібліотеці не як анархістський, а як історично та теоретично значущий об’єкт критичного аналізу.